Департамент інформаційних технологій Дніпровської міської ради спільно з Управлінням Держспецзв'язку в Дніпропетровській області проводять інформаційну кампанію з підвищення кіберграмотності містян. Як повідомляє видання «Наше місто», фахівці наголошують: головна загроза сьогодні — не стільки технічний злам, скільки вміння шахраїв маніпулювати довірою.
Зловмисники дедалі частіше застосовують методи соціальної інженерії — тобто «зламують» не програму, а саму людину. У хід ідуть страх, поспіх, довіра до авторитетних установ та обіцянки несподіваної вигоди. Жертва сама передає паролі, коди підтвердження або встановлює шкідливе програмне забезпечення — просто тому, що її переконали це зробити.
Серед найтиповіших схем — повідомлення нібито від банку, державної установи чи навіть безпосереднього керівника. Шахраї вимагають діяти негайно, погрожують блокуванням рахунку, втратою доступу або навпаки — обіцяють виплати, подарунки чи інші «вигідні пропозиції». Усі ці прийоми розраховані на емоційну реакцію, коли людина не встигає критично оцінити ситуацію.
«Зловмисники все частіше використовують соціальну інженерію, намагаючись обійти технічний захист через довіру, емоції чи втому людини. Тому критичне мислення та уважність сьогодні є важливою складовою кібербезпеки», — зазначають фахівці Сектору з кіберзахисту Управління Держспецзв'язку в Дніпропетровській області.
Як захиститися від кібершахраїв: головні правила
Перше й головне правило цифрової безпеки — дати собі час на перевірку. Якщо повідомлення лякає, квапить або обіцяє несподівану вигоду — не варто поспішати діяти. Інформацію слід перевірити через офіційний або інший надійний канал зв'язку: зателефонувати в банк за номером на звороті картки, зайти в офіційний застосунок або звернутися до установи напряму.
Категорично не можна передавати стороннім паролі та коди підтвердження з SMS чи push-повідомлень. Також не варто встановлювати невідомі програми за проханням незнайомців і виконувати підозрілі інструкції — навіть якщо співрозмовник звучить переконливо і називає ваші особисті дані. Справжні банки та держустанови ніколи не просять назвати пароль або переказати гроші на «безпечний рахунок».
Раніше портал Знай повідомляв, фейкові штрафи ПДР крадуть гроші з карток: як шахраї виманюють дані українців.
Також наш портал інформував, «компенсація за відключення» — пастка: шахраї через Viber і Telegram крадуть гроші з карток.